лицемір

лицемір
(лицемірна, нещира людина), дворушник, облудник, крутій, фарисей, облуда, лицедій; кривоприсяжник (той, хто фальшиво присягав); єзуїт (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); актор, артист, комедіа[я]нт (той, хто вміє вдавати з себе не того, ким він є насправді); удавальник (той, хто вдає що-н.); ошуканець (той, хто обманув / обманює кого-н.)
— Пор. святенник 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "лицемір" в других словарях:

  • лицемір — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • лицемір — а, ч. Лицемірна людина …   Український тлумачний словник

  • лицемірити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • лицемірний — а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. || Сповнений лицемірства; нещирий …   Український тлумачний словник

  • лицемірити — рю, риш, недок. Діяти лицемірно, виявляти лицемірство …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»